- завідувач
- [зав’і/дувач]
-ча, ор. -чеим, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. -ч'і, -ч'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
завідувач
Смотреть что такое "завідувач" в других словарях:
завідувач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
завідувач — а, ч., чого. Той, хто завідує, керує чим небудь … Український тлумачний словник
завідувач — вача, ч. Пр. Керівник якої небудь установи, підприємства … Словник лемківскої говірки
завідатель — Завідатель: завідувач [54] Завідателі: завідуючі [43] … Толковый украинский словарь
зав — іменник чоловічого роду, істота завідувач розм … Орфографічний словник української мови
завідатель — іменник чоловічого роду, істота завідувач діал … Орфографічний словник української мови
завідуючий — чого, ч., чим. Те саме, що завідувач. Завідуючий складом … Український тлумачний словник
зав — а, ч., розм. Завідувач … Український тлумачний словник
завідувачка — и, чого, розм. Жін. до завідувач … Український тлумачний словник
Хильки — Село Хильки укр. Хильки Страна УкраинаУкраина … Википедия
